Ќа головну | √остьова |
‘орум |
ѕро проект |
≤нформац≥¤ рекламодавц¤м |
ерл≥нг: шахи на льоду
÷е переважно зимова гра, а точн≥ше вид спорту, хоча можна грати ≥ на асфальт≥ в будь-¤ку пору року. ¬ крайньому раз≥ на вулиц¤х см≥тт¤ р≥зко поменшаЇ J.
÷¤ гра трохи нагадуЇ забуту на сьогодн≥шн≥й день дит¤чу гру в У„апаЇваФ, де потр≥бно на шашков≥й дошц≥ повибивати вс≥ шашки супротивника. “≥льки тут шашки велик≥ з гран≥ту, важать 20 кг ≥ називаютьс¤ камен¤ми. «м≥ст гри не ст≥льки вибити, хоча ≥ не без того, ск≥льки направити кам≥нь ¤комога ближче до центру УдомуФ. ƒомом називаЇтьс¤ коло в к≥нц≥ льод¤ноњ смуги, утворене чотирма концентричними колами, д≥аметром в≥д 15 см до 182 см, що нагадують м≥шень. ћайданчик дл¤ гри в керл≥нг Ц вит¤гнутий пр¤мокутник гладкого льоду довжиною 44,5 м та шириною 4,75 м. Ќа перший погл¤д це вигл¤даЇ, ¤к досить проста гра, але насправд≥ Ц це вид спорту, причому ол≥мп≥йський, ¤кий потребуЇ не менше спритност≥ ≥ холодного розрахунку, н≥ж, наприклад, хокей. „ерез це керл≥нг ≥нколи називають шахами на льоду.
У ерл≥нгФ (в≥д англ. УкрутитиФ) зародивс¤ в Ўотланд≥њ б≥льш ¤к 5 стол≥ть тому. √равюри з зображенн¤м цього виду спорту зТ¤вились у л≥тописах шотладських племен у 1511 р. ¬ давнину люди дл¤ гри в керл≥нг використовували будь-¤к≥ камен≥, що попали п≥д руки. “≥льки з 1775 р вже ц≥леспр¤мовано почали робити кругл≥ камен≥ з металевими руко¤тками, а коли в 1838 р утворили орол≥вський аледонський луб, розм≥ри ≥ форма гран≥тних камен≥в були стандартизован≥. Ѕита може бути виготовлена з будь-¤кого матер≥алу, що досить добре ковзаЇ по льоду.
ќбмеженн¤ стосуютьс¤ лише розм≥р≥в: д≥аметр Ц 29,19 см, висота Ц 11,4 см, вага 19,95 кг. ‘орма камен¤ така, що нижн¤ його частина не маЇ повного контакту з льодом. ‘актично, кам≥нь торкаЇтьс¤ льоду к≥льцевою поверхнею шириною б≥л¤ 3 см.
“епер щодо гри. Ќа поле виход¤ть 4 гравц≥ ≥ 8 камен≥в. ожен гравець маЇ свою назву: Уск≥пФ, Утрет≥йФ Ц в≥н же Ув≥це-ск≥пФ, УдругийФ ≥ УведучийФ. ¬с≥ мають право на 2 кидки, оск≥льки камен≥ под≥лен≥ м≥ж ус≥ма пор≥вну.
√ру починаЇ УведучийФ, п≥сл¤ нього кидаЇ УдругийФ, за УдругимФ Утрет≥йФ, а Уск≥пФ кидаЇ останн≥м. У—к≥пФ взагал≥ тут найголовн≥ший. ¬ обовТ¤зки Уск≥паФ входить уважно стежити за кидками гравц≥в своЇњ команди, сто¤ти з м≥ткою б≥л¤ УдомуФ ≥ вказувати, куди бити, а також весь час оц≥нювати ¤к≥сть льоду ≥ на основ≥ ц≥Їњ оц≥нки радити своњм гравц¤м, ¤ким власне способом кидати кам≥нь ≥ ¤к грамотно п≥дм≥тати.
«магаютьс¤ 2 команди. ѕеред початком гри п≥дкидаЇтьс¤ монета ≥ роз≥груЇтьс¤ чергов≥сть кидк≥в, причому право останнього, а не першого ходу, бо останн≥й кидок маЇ тут визначен≥ стратег≥чн≥ переваги.
идок камен¤ виконують наступним чином. √равець тримаЇ биту за ручку, в≥дштовхуЇтьс¤ в≥д спец≥альноњ колодки ≥ починаЇ ковзати льодом разом з битою. ¬≥д того, чи гравець праворукий чи шульга, залежить багато. «окрема п≥дошва черевика, на ¤кому в≥н ковзаЇ маЇ бути слизькою. ÷¤ тонка п≥дошва називаЇтьс¤ УслайдерФ. оли гравець починаЇ п≥дТњжджати до найближчоњ л≥н≥њ п≥дм≥танн¤, за правилами гри в≥н зобовТ¤заний опустити биту, ≥накше кидок не буде зараховано ≥ биту видал¤ть з гри. “ехн≥ка кидка досить складна ≥ метод≥в, ¤кими бита направл¤Їтьс¤ в ц≥ль досить багато.
«азвичай, бит≥ надаЇтьс¤ легкий обертальний момент рухом кист≥. ≤снуЇ всього два основних завданн¤: вкинути св≥й кам≥нь в Уд≥мФ чи виштовхнути кам≥нь супротивника. ј ось з≥ткненн¤ з каменем своЇњ команди веде до видаленн¤ останнього. √равець може поставити кам≥нь в Уд≥мФ, не торкаючись камен≥в супротивника (УdrawФ), вибити кам≥нь супротивника з УдомуФ (УtakeoutФ) чи закрити своњми камен¤ми камен≥ супротивника (УguardФ). оманда отримуЇ по одному очку за кожен кам≥нь, що знаходитьс¤ ближче до центру дому, н≥ж будь-¤кий кам≥нь суперника.
ѕерший кидок зроблений. —к≥п командуЇ, а двоЇ в≥льних гравц≥в п≥дм≥тають. ѕ≥дм≥танн¤ Ц важлива ≥ нев≥дТЇмна частина ц≥Їњ гри. ћета п≥дм≥танн¤ Ц зв≥льнити трасу в≥д найдр≥бн≥ших частин сн≥гу, що можуть затримати ковзанн¤ камен¤. ѕ≥дм≥тати ще складн≥ше, н≥ж кидати саму биту. ≤снуЇ такий терм≥н, ¤к Уп≥дм≥тати битуФ. ѕ≥дм≥танн¤ бити виконуЇтьс¤ не завжди дл¤ того, щоби подовжити рух, а також ≥ дл¤ того, щоби зупинити биту в задан≥й област≥. ƒозвол¤Їтьс¤ також ≥ п≥дм≥тати бити супротивника, проте лише тод≥, коли бита перетинаЇ л≥н≥ю першого удару, що проходить через центр УдомуФ, при цьому п≥дм≥тати може лише один гравець команди.
ѕ≥сл¤ того, ¤к 16 бит (по 8 в≥д кожноњ команди) вкинут≥ ≥ п≥драхован≥ зароблен≥ очки, гра починаЇтьс¤ знову, але з ≥ншого боку льодовоњ смуги.
«а сумою результат≥в дек≥лькох таких пер≥од≥в (енд≥в) визначаЇтьс¤ переможець. ≥льк≥сть енд≥в може в≥др≥зн¤тис¤ в залежност≥ в≥д категор≥њ змагань. «азвичай њх 8 чи 10. –ахунок у гр≥ ведетьс¤ за к≥льк≥стю камен≥в, поставлених ближче до центру дому, пор≥вн¤но з камен¤ми суперника. ÷е означаЇ, що рахунок у гр≥ завжди на 0 (1:0, 0:0, р≥дко Ц 2:0). –ешта вар≥ант≥в результат≥в в енд≥ зустр≥чаютьс¤ досить р≥дко ≥ лише у випадках ¤вних помилок суперника. ожен кам≥нь, ¤кий знаходитьс¤ на в≥дстан≥ 1,83 м (6 фут≥в) в≥д центра може бути порахований.
«алишилось додати, що право останнього кидка в енд≥ переходить до переможеноњ команди, ¤кщо ж енд зак≥нчивс¤ в н≥чию, то право останнього кидка не переходить.
«устр≥ч≥ з керл≥нгу бувають не лише командн≥, де ви¤вл¤Їтьс¤ лише команда-переможець, але й матчев≥, де клуби-суперники виставл¤ють одразу дек≥лька команд у боротьб≥ за перш≥сть. « керл≥нгу провод¤тьс¤ щор≥чно чолов≥чий ≥ ж≥ночий чемп≥онати св≥ту У—р≥бна м≥тлаФ, чемп≥онати св≥ту серед юн≥ор≥в, що збирають в≥д восьми до дес¤ти крањн-учасниць.
Ќасамк≥нець дек≥лька факт≥в з цього виду спорту:
1. ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ керл≥нгу (≤—F) заснована в 1950 роц≥ станом на 2005 р≥к обТЇднуЇ 36 нац≥ональних федерац≥й.
2. ѕоказов≥ змаганн¤ з керл≥нгу проводили на «имових ќл≥мп≥йських ≤грах в Ўамон≥ (1924), Ћейк-ѕлес≥д≥ (1932), √арм≥ш-ѕартенк≥рхер≥ (1936), ≤нсбруц≥ (1964), јльберв≥ль (1992).
3. ¬ 1994 роц≥ р≥шенн¤м ћ≥жнародного ол≥мп≥йського ком≥тету (ћќ ) керл≥нг включений у програму «имових ол≥мп≥йських ≤гор у Ќагано (1998 р≥к), на ¤ких роз≥грано два комплекти медалей дл¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок.